Навіть коли здавалося , що Бог залишив мене - Він був поруч, і коли здавалося , що Йому немає діла до моїх страждань - Він був поруч , а коли всяка надія на спасіння пропала - Він дав мені відпочити , а потім послав знак , що треба продовжити шлях ...
На мій погляд , пригодницька драма « Життя Пі » - кращий фільм 2012 року. Останнім часом , якщо фільми знімаються по однойменних романах , то як правило , це мелодрами і драми. Я не великий любитель читати книги , тому про автора Янна Мартела і близько нічого не чув. Звичайно , що дивитися фільми на які ти читав книжки набагато цікавіше , але щоб прочитати книгу потрібно час і настрій , а ці речі не завжди під рукою. «Життя Пі» - це неймовірний фільм , який переносить глядача в інший світ, де хоробрість і розум - це не лише позитивні якості людини, це щось значно більше . Ось коли нам погано , ми молимося Богу вимагаючи від нього допомоги. У тяжкі часи Богу моляться навіть ті люди , які ще буквально вчора твердили собі , що творця всього живого на нашій планеті не існує.
Що найголовніше , молячись Богу ми впевнене чекаємо від нього допомоги чи якогось знаку , але при цьому забуваємо , що ніхто не допоможе тобі так результативно як чи не ти сам. Не дочекавшись від Бога допомоги , людина відразу ж перестає вірити , починає проклинати і звинувачувати його у своїх бідах. Головним героєм фільму є хлопчик на ім'я Пі . Потрапивши в пастку безкрайнього Тихого Океану , він щовечора молиться Богу , чекаючи від нього допомоги в такій складній ситуації. Після корабельної аварії , індійський хлопчик Пі наодинці залишився в човні з бенгальським тигром , зеброю , гієною , і орангутангом посеред буйного Тихого Океану. Зрозумівши , що Бог не допоможе йому знову відчути стопами ніг холодну і чорну землю , Пі починає виховувати і наново зароджувати в собі хоробрість і силу духу , тим самим підлаштовувати під себе грізного тигра на ім'я Річард Паркер. У першу чергу завжди потрібно сподіватися на самого себе , а вже потім молиться і шукати легкого шляху.
« Життя Пі» - це щось фантастичне і неземне. Для мене це черговий кіношедевр , який просто повинен цього року взяти Оскар за кращий фільм. Більша частина фільму ні на хвилинку не давала мені засумнівається в тому , що до його кінця , ця драма знайде якихось фентезійних фарб. Режисер фільму Енг Лі зняв блискуче кіно по чудовому роману автора Янна Мартела . Мені шалено сподобався кінець фільму , він був чарівним (тварина - не друг людини ) . Крім всієї цієї краси візуальних ефектів , відмінною гри Сураджа Шарми і зразковою режисерської постановки Енга Лі , фільм наповнений дуже глибокою філософією , яка багато чого пояснює не тільки в рамках цієї стрічки , але і виходячи за них , занурюючись в реальне життя людей. Я був зачарований цією картиною , цим шедевром , мене вразило тут все , зокрема і музика написана Майклом Денном , а от пісня « Pi ` s Lullaby » , яка до речі номінована на Оскар , просто рве душу на частини своєї прекрасної лірикою. |